Юридичний блог

Подання податкової звітності для юристів підприємства поки що є однією з поширених проблем, з якою вони стикаються в силу своєї професійної діяльності. Проте, податковими органами передбачається, що з повним переходом на електронну систему подання податкових декларацій основні спірні моменти в цьому питанні відпадуть.

На практиці часто можна зіткнутися з такою ситуацією: з одного боку, у підприємства є гарний актив у вигляді великого об'єкту нерухомості або цілий виробничий комплекс, а з іншої - у цього ж підприємства існує величезна заборгованість перед контрагентами, бюджетом, співробітниками і так далі.

Відповідно до п. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в Порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Прийшов час кардинально спростити реєстраційну процедуру юридичних осіб, обтяжену необхідністю збору величезної кількості документів, бюрократизмом, великими чергами, неоднозначністю трактувань норм закону, різним підходом державних реєстраторів до своєї роботи і до організації прийому громадян і так далі.

Питання звернення стягнення на корпоративні права, які є заставою, на практиці викликає немало питань. Законодавець, формуючи положення корпоративного права, виходив з того, що звернення до стягнення на корпоративні права не повинне порушувати права існуючих акціонерів і учасників. При цьому інтереси кредиторів залишилися без належної уваги законодавця.

Відповідно до роз'яснення Плунуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року ? 11, внесок до статутного фонду господарського товариства, товариства з обмеженою відповідальністю не є об'єктом права загальної спільної власності подружжя, оскільки статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство, і до норм Сімейного кодексу Україна також не віднесено.

Так, відповідно до частини 1 статті 156 Житлового кодексу України, члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), що проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить йому, користуються житлом нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних стосунків з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

У судовій практиці при розгляді справ про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності виникають питання щодо застосування положень ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) - особливості застосування "процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Обов'язкова доля в спадщині є виключенням із загального правила про спадкування по заповіту, оскільки це право надає певній категорії осіб можливість наслідувати половину долі, яка належала б кожному із спадкоємців згідно із законом незалежно від змісту заповіту.