Проблемні питання виконання рішень іноземних арбітражів в Україні

Середина листопада ознаменувалася справжнім арбітражним «бумом» на Україні. Так, 15 листопада ц.р. в Торгово-промисловій палаті (ТПП) України відбулися Міжнародні арбітражні читання, присвячені пам'яті академіка Ігоря Побірченко. Організаторами даного заходу виступили Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) і Морська арбітражна комісія при ТПП України. Вшанувати пам'ять видатного вченого і обговорити актуальні питання арбітражу прийшли судді, провідні юристи, міжнародні експерти.

Професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кузнєцова зазначила, що ефективне вирішення проблем взаємодії та взаєморозуміння з державними судами не може обмежуватися тільки зусиллями міжнародного комерційного арбітражу. «Це вулиця з двостороннім рухом, тому сумлінність і зацікавленість мають виходити від двох сторін», - підкреслила вона.

«Основна проблема полягає в тому, що судам загальної юрисдикції надано повноваження вирішення питання про допуск до виконання рішень іноземних комерційних арбітражів. Не додає авторитету державі те, що вже прийняте рішення міжнародного комерційного арбітражу проходить ще три інстанції в державних судах. Суть арбітражу у швидкості, але вона втрачається, проходячи всі інстанції», - підкреслив суддя Верховного Суду України Василь Гуменюк, доповнивши, що необхідно скорочувати інстанційність в даному питанні.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Олена Євтушенко підтримала колегу і додала, що відповідні зміни були внесені, адже раніше, подібно до більшості європейських країн, клопотання щодо виконання іноземних рішень і оскарження рішень МКАС розглядали суди апеляційних інстанцій. Суди першої інстанції по-різному трактують термін «публічний порядок». Г-жа Євтушенко навела негативний приклад, коли суд першої інстанції написав, що «порушений публічний порядок, тому що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства і не в інтересах тієї чи іншої сторони». Але це невірно. «Публічний порядок буде порушений в тому випадку, якщо в результаті виконання рішення іноземного суду проводяться дії, які безпосередньо заборонені законом України, заподіюють шкоду суверенітету України або безпеці, конфліктують з принципами моралі, етики, публічної політики або громадських інтересів нашої країни», - надала вичерпне визначення суддя.

На проблеми виконання рішень іноземних арбітражів на Україні звернув увагу керуючий партнер ЮФ «Антіка» Олексій Кот. «В арбітражному рішенні дуже часто не вказується тверда сума неустойки, що підлягає стягненню за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Наприклад, вказується, що «пеня підлягає стягненню за весь період прострочення до моменту погашення основної суми заборгованості». Суд загальної юрисдикції, приймаючи відповідне рішення, змушений дублювати резолютивну частину рішення арбітражу. Отримавши на руки такий документ, щасливий стягувач йде у виконавчу службу, проте останні виконують те, що написано, і не збираються підраховувати суму», - говорить пан Кот.

«Якщо сторона розуміє, що в арбітражному рішенні недостатньо чітко сформульована резолютивна частина, на етапі приведення до виконання рішення, як правило, вона намагається домогтися чіткої суми стягнення. З одного боку, є рішення арбітражу із якоюсь формулою, а з іншого - рішення державного суду, в якому по даній формулі виведена сума стягнення», - розповідає Олексій Кот. За його словами, сторона, що заперечує проти такого стягнення, може його оскаржити, мотивуючи тим, що суд вийшов за межі компетенції, і на цій підставі дана ухвала повинна бути скасована. Ця позиція послідовно підтримується національними судами на всіх рівнях.

Христина Пошелюжна «Юридична практика»